Закон всесвітнього є одним з фундаментальних принципів фізики, який описує взаємодію між масами та силою тяжіння. Його формулювання датується XVII століттям і пов’язане з іменем великого англійського фізика та математика – Ісаака Ньютонa.
Розробка закону всесвітнього стала ключовою для розвитку науки і техніки, адже вона дозволила пояснити багато явищ, які спостерігаються у природі. Завдяки цьому закону ми можемо розуміти, чому падають предмети на Землі, чому планети обертаються навколо Сонця та багато інших явищ.
Формулювання закону всесвітнього стало важливим кроком у побудові наукової картини світу, що допомогло створити основу для подальших досліджень та відкриттів у фізиці.
Хто створив закон всесвітнього?
Теорія великого вибуху
Теорія великого вибуху є космологічною моделлю, яка стверджує, що всесвіт почався з єдиного, гарячого та щільного “ядром” близько 13.8 мільярдів років тому. Це ядро постійно розширювалося і еволюціонувало, утворюючи усі відомі нам галактики, зорі, планети і інші об’єкти.
Закон всесвітнього розширення був сформульований на основі спостережень, що галактики віддаляються одна від одної зі зростанням відстані. Цей закон був сформульований американським астрономом Едвіном Хабблом у 1929 році, підтвердивши теорію великого вибуху та відкриваючи нову еру в космології.