Чорне та Азовське моря належать до басейну Атлантичного океану. Води Чорного моря омивають береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії й Румунії, Азовського – України й Росії.
Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану, але значно більше віддалене від океанічних просторів і є найбільш континентальним морем у світі. Воно відзначається високим ступенем ізольованості від інших водойм, з'єднане лише з Чорним морем вузькою і мілкою Керченською протокою.
З океаном Чорне море з'єднується своєрідним ланцюжком через кілька морів і проток: протокою Босфор з Мармуровим морем, протокою Дарданелли із Середземним морем, а воно вже через Гібралтарську протоку з'єднується з океанічними водними масами. На сході Чорне море через Керченську протоку з'єднується з Азовським морем.
Чорне море ред.
| Захід сонця на Чорному морі в Криму (Бухта Ласпі) | |
| Координати: 43°17′49″ пн. ш. 34°01′46″ сх. д. | |
| Область | Атлантичний океан |
| Розташування | Між Європою та Західною Азією |
| Чорне море у Вікісховищі |
|---|
Keriç boğazı, рос. Керченский пролив) — протока, що сполучає Чорне й Азовське моря. Західним берегом протоки є Керченський півострів України, східним — Таманський півострів Росії. Ширина протоки — від 4,5 до 15 км.
Чорне та Азовське моря належать до басейну Атлантичного океану. Води Чорного моря омивають береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії й Румунії, Азовського – України й Росії.
Отож загальнорічний дебіт води становить 97,2 км³. З Азовського моря в Чорне море витікає через Керченську протоку 66,2 км³ і витрачається на випаровування 31 км³.