Всього, у в'язницях Львівської області 22-28 червня (Львів, Буськ, Городок, Комарно-Рудки, Щирець, Бібрка, Жовква, Кам'янка-Бузька, Судова Вишня, Яворів, Лопатин) було розстріляно 4 тис. 591 людину.
До армій країн-учасниць війни було залучено понад 110 мільйонів солдатів. Загальні втрати військових та цивільного населення під час війни за різними даними становлять від 50 до 75 мільйонів людей. З них приблизно від 8 до 10 мільйонів – українців. Це майже чверть усього тогочасного населення України.
Українці воювали переважно у збройних силах Австро-Угорщини та Російської імперії. З обох боків у війні брало участь приблизно 4,5 мільйона українців, загинуло – близько 1,5 мільйона. Гуманітарне й політичне значення Першої світової війни для України у ХХ й ХХІ століттях стане визначальним.
У результаті вступу Червоної Армії в Україну в 1943—1944 рр. Радянський Союз відвоював усі українські території, повернувши їх до свого складу. Радянська «анексійна окупація» України тривала до серпня 1991 року, коли Україна відновила свою незалежність, ухваливши «Акт проголошення незалежності України».
За його даними, втрати збройних сил Німеччини у роки Другої світової війни становили 4 млн. загиблих [19, с. 340]. Останнім часом набула поширення цифра 5,318 млн.
На території України, окупованій гітлерівцями, загинуло понад 5,7 млн (4,148 млн цивільних людей – разом із Закарпатською областю та Кримом, і 1,571 млн військовополонених). Серед загиблих було також 1,5 млн євреїв. 2,4 млн українців було вивезено з України (якщо рахувати включно із Закарпаттям і Кримом). 400–450 тис.
Оперативна карта розташування сил сторін у смузі ПЗФ і напрямки запланованих ударів військ вермахту, станом на ніч 22 червня 1941 року Наступ Німеччини: 22.6.1941 — 5.12.1941: