ПЕРША ВІДМІНА ІМЕННИКА До першої відміни належать іменники переважно жіночого, деякі іменники чоловічого, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: родина, фабрика, лелека, воєвода, нечупара, ненажера.
Перша До цієї відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я: хмара, мова, суша, рілля, надія, Марія, Олекса, Ілля, староста, сирота, розбишака, бідолаха.
До ІІ відміни належать іменники чоловічого роду на -о та з нульовим закінченням, а також іменники середнього роду на -о, -е, -я. Приклад: Березень, полин, спокій, батько, Павло, Дніпро, озеро, печиво, море, збіжжя.
До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду з кінцевим приголосним основи та слово мати. Приклад: Вість, латинь, суміш, гуаш, кров. У родовому відмінку однини іменники ІІІ відміни мають закінчення -і: вісті, латині, осені, суміші.
Теорія: Іменники за характером основ і відмінкових закінчень поділяються на чотири відміни. До першої відміни належать іменники чоловічого, жіночого і спільного роду з закінченням -а (-я): земля, хмара, Ольга, Микола, сирота.
Стабільну версію було перевірено 7 червня 2022. В українській мові налічують сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий і кличний. Парадигма відмінків включає однину і множину, у багатьох діалектах — також і двоїну.
Таким чином, іменники чоловічого роду можуть належати: а) до І відміни (в називному однини мають закінчення -а ): сирота, лелека, гайдамака, Микола, суддя; б) до ІІ відміни (в називному однини не …