Чай який ми заварюємо у себе в чашці, виготовляють з висушеного листя рослини Camellia Sinensis (Камелія китайська), простіше кажучи – чайний кущ. Це вічнозелене дерево з маленькими білими квіточками, гострими зеленими листочками та гіркими на смак плодами. Зараз виробництво чаю налагоджено майже в 40 країнах.
Ефірну олію чайного дерева отримують шляхом гідродістілляціі з листя чайного дерева. До складу олії чайного дерева входить понад 100 похідних терпенів. Чайне дерево (мелалеука) – невелике, схоже на кипарис дерево, поширене в Новому Південному Уельсі (Австралія).
Ботанічний опис Мелалеука — вічнозелені невисокі дерева й чагарники з м'якою світлою корою і подовженими білими або жовтуватими пухнастими квітами й сухими, схожими на евкаліптові, листками, які майже не дають тіні. Листки багаті на запашну ефірну олію (запах дещо схожий на запах камфори).
Це не випадково, оскільки зростає попит на чай. Лідерами світової чайної індустрії як і раніше залишаться Індія і Китай. Основними промисловими виробниками і експортерами чаю є Індія, Китай, Тайвань, Шрі-Ланка, Японія, Кенія, Індонезія.
Походження назви Знайоме нам слово "чай" походить від китайського "ча", що в перекладі означає "молодий листок".
Чай (кит.: 茶; піньїнь: chá, МФА: [ʈ͡ʂʰa], яп. 茶, ちゃ, МФА: [t͡ɕa]), також герба́та (лат. herba thea) — напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща. Чаєм також називається сухе листя чайного куща, призначене для заварювання …